Święta zbliżają się coraz większymi krokami. Poniżej prezentujemy tekst o świątecznych zwyczajach (również kulinarnych) praktykowanych wśród rodzin ukraińskich w obrządku rzymsko-katolickim. Jego autorką jest uczennica klasy 6c - Mariya Tsebak, zdjęcia natomiast wykonała pani Natalia Tsebak.
Ukraińskie zwyczaje i potrawy na Wigilię
Na Ukrainie Boże Narodzenie zaczyna być obchodzone w Wigilię, 6 stycznia, po wschodzie pierwszej gwiazdy na niebie. Symbolizuje ona to, że kiedyś poinformowała mieszkańców Ziemi, że pojawił się na świecie Boży Syn. Dlatego należy zasiąść do stołu dopiero wtedy, kiedy na niebie pojawi się pierwsza gwiazda. Na stole musi znajdować się świeca, którą zapala właściciel domu.
Świąteczny posiłek składa się z dwunastu dań postnych. Wśród nich znajdziemy między innymi obowiązkową tego dnia kutię (kasza pszenna lub ryżowa z miodem, makiem i rodzynkami) i uzwar (kompot z suszonych owoców). Zwyczaj nakazuje, aby wszystkie dania były chude, czyli przygotowane były bez mleka, masła, kwaśnej śmietany i jajek.
Przed jedzeniem obowiązkowo wszyscy się modlą. Później zasiadają do stołu, przy którym raczą się wigilijnymi potrawami: pierogami z kapustą lub ziemniakami, zupą grzybową, barszczem, gołąbkami, pieczoną rybą z cytryną, duszoną fasolą duszoną kapustą z grzybami, pampuchami, pieczonymi ziemniakami z cytryną, derunami (ukraińskimi plackami ziemniaczanymi).
Podczas kolacji zabrania się odchodzić od stołu oraz dużo i głośno mówić. Pożądane jest, aby w Wigilię obiad zaczynał się od wniesienia do domu snopka pszenicy lub żyta. Ten snop jest również nazywany kolędą lub dziadkiem i symbolizuje dobrobyt rodziny. Snopek zostaje umieszczony w rogu stołu z naczyniami.
Zgodnie z ukraińską tradycją na stole leżały dwa obrus: pierwszy przykrywa siano znajdujące się na stole. Obrus ten przeznaczony jest dla dobrych duchów, w rogach stołu kładzie się na nim czosnek. Potem przykrywa się to drugim obrusem.
Wśród zwyczajów i świątecznych ukraińskich tradycji jest również kolędowanie.
Mariya Tsebak, klasa 6c
В Україні Різдво починають святкувати у Святвечір, 6 січня в ці дні святкують Греко-католики , після сходу першої зірки на небі. Це символізує те, що колись вона сповістила жителів Землі про те, що у світ зявився Син Божий. Тому сідати за стіл слід лише тоді, коли на небі зявиться перша зірка. На столі обовязково повинна бути свічка, яку запалює господар будинку.
Різдвяна трапеза складається з дванадцяти пісних страв. Серед них ми знайдемо кутю (пшенична чи рисова каша з медом, маком та родзинками) та узвар (компот із сухофруктів). Звичай наказує, щоб усі страви були пісними, тобто готувалися без молока, масла, сметани та яєць.
Кожен повинен помолитися перед їжею. Згодом сідають за стіл, де частуються святвечірніми стравами: варениками з капустою чи картоплею, грибною юшкою, борщем, голубцями, запеченою рибою з лимоном, квасолею тушкованою з капустою з грибами, варениками, печеною картоплею з лимоном, деруни (українські деруни) .
Під час вечері забороняється відходити від столу і багато і голосно розмовляти. Бажано, щоб на Святвечір вечеря починалася з внесення до хати пшеничного чи житнього снопа. Цей сніп ще називають колядою чи дідухом і символізує добробут родини. Пучок ставлять у кут посудного столу.
За українською традицією на столі було дві скатертини: перша накриває сіно, яке лежить на столі. Ця скатертина призначена для гарного настрою, на неї по кутах столу кладуть часник. Потім накривається другою скатертиною.
Серед звичаїв і різдвяних традицій України є й колядування.